-
1 bound
1. n1) межа, границя; обмеження2) звич. pl рамки, межі; певний район, за межі якого не дозволяється виходити3) стрибок, скік4) відскік (м'яча)5) військ. рикошет6) поет. сильний удар серця2. adj1) невільний; зв'язаний2) зобов'язаний; вимушений3) неодмінний; обов'язковий4) певний; що має намір; що зважився (зробити щось)5) оправлений, в оправі (про книгу)6) мед. хворий на запор3. v1) обмежувати, бути межею; межувати2) амер. називати межі, визначати кордони3) стримувати4) стрибати, скакати; швидко бігти; мчати, нестися5) відскакувати (про м'яч)6) військ. рикошетувати4. past і p.p. від bind* * *I [baund] a1) predic зобов'язаний, змушений; неодмінний, обов'язковий3) cпeц. невільний, зв'язанийbound energy — фiз. зв'язана енергія
4) переплетений, оправлений, у палітурці ( про книгу)5) мeд. проф. який страждає на запорII [baund] past, р. р. від bind IV III [baund] n1) стрибок; вiйcьк., cпopт. перебіжка3) пoeт. сильний удар серцяIV [baund] v1) стрибати, скакати; швидко бігти, нестися2) відскакувати ( про м'яч); рикошетуватиV [baund] n1) границя, межаpl
— межі, границі, рамки2) pl певний район, за межі якого не дозволяється виходити; зонаout of bounds — заборонений, закритий; недоступний
3) мaт. границя ( змінної величини)VI [baund] v1) обмежувати, служити межею2) aмep. називати, указувати межі3) стримуватиVII [baund] a; predic1) готовий (особл. до відправлення); який направляється, прямує ( куди-небудь) -
2 bound
I [baund] a1) predic зобов'язаний, змушений; неодмінний, обов'язковий3) cпeц. невільний, зв'язанийbound energy — фiз. зв'язана енергія
4) переплетений, оправлений, у палітурці ( про книгу)5) мeд. проф. який страждає на запорII [baund] past, р. р. від bind IV III [baund] n1) стрибок; вiйcьк., cпopт. перебіжка3) пoeт. сильний удар серцяIV [baund] v1) стрибати, скакати; швидко бігти, нестися2) відскакувати ( про м'яч); рикошетуватиV [baund] n1) границя, межаpl
— межі, границі, рамки2) pl певний район, за межі якого не дозволяється виходити; зонаout of bounds — заборонений, закритий; недоступний
3) мaт. границя ( змінної величини)VI [baund] v1) обмежувати, служити межею2) aмep. називати, указувати межі3) стримуватиVII [baund] a; predic1) готовий (особл. до відправлення); який направляється, прямує ( куди-небудь)
См. также в других словарях:
диференціал — а, ч. 1) мат. Довільний приріст незалежної змінної величини. 2) тех. Механізм у трансмісії колісних машин, який забезпечує ведучим колесам необхідну різницю у швидкості обертання на поворотах. 3) ек. Премія або знижка по відношенню до ціни… … Український тлумачний словник
диференціатор — а, ч. Пристрій для одержання похідної від змінної величини (струму, напруги, тиску тощо), яку вводять до пристрою … Український тлумачний словник
зет — а. 1) ч. і с. Назва останньої літери латинського алфавіту. 2) ч., мат. Позначення латинською літерою z невідомої або змінної величини. || Умовне позначення невідомого або такого, що навмисно не називається, числа або особи … Український тлумачний словник
ідентифікатор — а, ч. 1) Ознака, яка служить для ідентифікації предмета, що розпізнається. || Захисна ознака для встановлення справжності банкноти чи цінного папера. •• Ідентифіка/тор осо/би відтворений у паспорті (документі) відцифрований образ особи. 2) розм.… … Український тлумачний словник
параметр — а, ч. 1) Величина, що входить у математичну формулу і зберігає своє постійне значення лише за цих умов. 2) спец. Величина, властива якому небудь предмету, пристрою, явищу. •• Ергономі/чний пара/метр кількісна характеристика технічних особливостей … Український тлумачний словник
пульсуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до пульсувати. •• Пульсу/ючий струм електричний струм постійного напряму, але періодично змінної величини … Український тлумачний словник
функція — ї, ж. 1) книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. 2) книжн. Робота кого , чого небудь, обов язок, коло діяльності когось, чогось. || Призначення, роль чого небудь. 3) фізіол.… … Український тлумачний словник
гармонічний — гармонический harmonic harmonisch oснований на гармонії; Г а п р о п о р ц і я пропорція виду a:b=b:(a b); Г. а н а л і з розділ математики, в якому вивчається розкладання коливальних процесів на суму елементарних коливань; Г. р я д числовий ряд… … Гірничий енциклопедичний словник
нескінченно — Присл. до нескінченний. •• Нескінче/нно вели/кі величи/ни мат. змінні величини, які в процесі своєї зміни стають і надалі лишаються більшими (за модулем) від будь якого наперед заданого додатного числа. Нескінче/нно малі/ величи/ни мат. змінні… … Український тлумачний словник
гістограма — и, ж. 1) Графічне зображення густоти розподілу імовірностей випадкової величини. 2) У системах обробки інформації – подання розподілу значень змінної … Український тлумачний словник
область — і, ж. 1) Частина країни, державної території. || У дореволюційній Росії – адміністративно територіальна, перев. окраїнна, одиниця, яка за розмірами відповідала губернії. Область Війська Донського. 2) Адміністративно територіальна одиниця в… … Український тлумачний словник